Артроз скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС): Клінічні аспекти та сучасні підходи до лікування

Артроз СНЩС є однією з поширених проблем у стоматології та гнатології, становлячи серйозні виклики в плані діагностики та лікування. Це захворювання характеризується дегенеративними змінами в хрящовій і кістковій тканині суглоба, що призводять до больового синдрому і функціональних порушень.

Патофізіологія артрозу СНЩС

Артроз СНЩС включає в себе прогресуюче руйнування артикулярного хряща, запалення синовіальної оболонки і зміни в субхондральній кістці. Зміни в навантаженні на суглоб, спричинені неправильним прикусом, травмами або запальними процесами, можуть прискорити прогресування захворювання.

Клінічна картина

Симптоми артрозу СНЩС можуть варіюватися, але часто включають біль під час руху щелепи, обмеження амплітуди рухів, скутість вранці, а також клацання або скрегіт. Тривале прогресування може призвести до значного погіршення якості життя пацієнта.

Діагностика

Важливим аспектом є рання діагностика артрозу СНЩС. Рентгенографія, КТ і МРТ можуть виявити зміни в суглобі. Клінічний огляд включає оцінку болю, амплітуди рухів і наявність клацання. Важливо також виключити інші причини болю в СНЩС.

Лікувальні підходи

Лікування артрозу СНЩС потребує комплексного підходу. Консервативне лікування включає застосування НПЗЗ, міорелаксантів, фізіотерапію, ортопедичне лікування прикусу. У деяких випадках показане хірургічне втручання, наприклад, артроскопія або артропластика. Важливо також навчання пацієнтів методів самодопомоги та профілактики.

Профілактика і довгострокове ведення

Профілактика артрозу СНЩС включає контроль за навантаженнями на суглоб, раннє лікування травм і запальних захворювань, а також моніторинг стану прикусу. Довгострокове ведення пацієнтів вимагає регулярного моніторингу стану суглоба і корекції лікувальної тактики.

Висновок

Артроз СНЩС є складним захворюванням, що вимагає глибокого розуміння його патофізіології та індивідуалізованого підходу до лікування. Акцент на ранній діагностиці та комплексному підході до лікування може значно поліпшити прогноз і якість життя пацієнтів.