Стомлюваність жувальних м'язів

Дізнайтеся про причини, симптоми, лікування та профілактику стомлюваності жувальних м'язів.

Що таке жувальні м'язи і навіщо вони потрібні?

Жувальні м'язи - це група м'язів, відповідальних за рухи нижньої щелепи. До основних жувальних м'язів належать:

Жувальні м'язи відіграють важливу роль у пережовуванні їжі. Їхні скорочення дають змогу відкривати й закривати рот, рухати щелепою з боку в бік для перетирання їжі зубами. Крім того, жувальні м'язи беруть участь у мовленні, допомагаючи формувати різні звуки.

Причини стомлюваності жувальних м'язів

Існує кілька основних причин, які можуть призвести до стомлюваності жувальних м'язів:

Стрес і тривога. Під час стресу і тривоги люди часто неусвідомлено стискають щелепи або скриплять зубами, що перевантажує жувальні м'язи. Тривале напруження через стрес може призвести до їхнього хронічного перенапруження.

Неправильний прикус. За неправильного прикусу навантаження на жувальні м'язи розподіляється нерівномірно. Це може призводити до їхнього перевантаження і передчасної втоми.

Бруксизм (скрип зубами). Багато людей скриплять зубами уві сні, сильно стискаючи щелепи. Це значно перевантажує жувальні м'язи.

Надмірні навантаження на щелепу. Жування дуже твердої, жорсткої їжі, постійні розмови, часте відкривання рота можуть призвести до перенапруження жувальних м'язів.

Симптоми стомлюваності жувальних м'язів

Стомлюваність жувальних м'язів може проявлятися різними симптомами, що допомагають запідозрити цей стан. Важливо розпізнати ці симптоми на ранніх стадіях, щоб своєчасно звернутися до лікаря. Серед основних симптомів стомлюваності жувальних м'язів виділяють:

Біль у щелепі та скронях - це один із найпоширеніших симптомів перевантаження жувальних м'язів. Біль може бути ниючим, гострим, виникати під час жування або мимовільно. Часто біль іррадіює у скроні, вуха, шию.

Утруднене відкривання рота - ще один прояв стомлення жувальних м'язів. Пацієнти відзначають складнощі з широким відкриванням рота, наприклад, під час позіхання або відвідування лікаря-стоматолога.

Скутість щелепи вранці - характерний симптом перенапруження жувальних м'язів. Після сну щелепа може боліти і погано відкриватися, що вказує на спазм м'язів під час сну.

Клацаючі звуки в суглобах щелепи - це результат того, що через втому м'язів суглобова голівка зміщується і може защемлятися. Такі клацання під час відкривання або закривання рота потребують обстеження.

Наслідки хронічної стомлюваності жувальних м'язів

Хронічна стомлюваність жувальних м'язів, якщо її не лікувати, може призвести до негативних наслідків.

По-перше, це посилення больових відчуттів. Постійне перенапруження жувальних м'язів спричиняє їх запалення, що проявляється сильним болем у ділянці щелепи, скронь, вух. Біль може іррадіювати в потилицю, шию, плечі. Інтенсивність болю з часом наростає.

По-друге, можливе порушення прикусу через зміну положення нижньої щелепи. Це призводить до проблем із пережовуванням їжі, мовленням, появи клацаючих і потріскуючих звуків у суглобах.

По-третє, тривале перенапруження щелепних м'язів завдає шкоди зубам і яснам. Розвивається бруксизм - мимовільне скреготіння і стискання зубів, що може призвести до стирання емалі, розхитування або навіть випадання зубів. Також страждають ясна - з'являються запалення, кровоточивість, набряки.

Тому важливо своєчасно діагностувати та лікувати стомлюваність жувальних м'язів, щоб запобігти розвитку серйозних ускладнень і зберегти стоматологічне здоров'я.

Діагностика стомлюваності жувальних м'язів

Діагностика стомлюваності жувальних м'язів починається з ретельного огляду щелепно-лицьової ділянки. Лікар оцінює симетрію і рухливість обличчя, наявність припухлостей або деформацій. Особлива увага приділяється огляду порожнини рота - стану прикусу, зубів, ясен.

Потім проводять пальпацію жувальних м'язів і навколосуглобових тканин для визначення болючих ділянок і тригерних точок. Пальпація дає змогу виявити локальний гіпертонус або гіпотонус м'язів, порушення іннервації.

Для отримання зображень кісток і м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки призначають рентгенографію. Вона допомагає виявити аномалії прикусу, деформації суглобів, кісти і пухлини. Магнітно-резонансна томографія дає більш детальне зображення м'яких тканин - м'язів, сухожиль, нервів. МРТ дає змогу точно визначити локалізацію патологічного процесу.

Таким чином, комплексне обстеження з використанням огляду, пальпації та променевих методів дає можливість поставити правильний діагноз і розробити оптимальну схему лікування стомлюваності жувальних м'язів.

Консервативне лікування

Консервативне лікування стомлюваності жувальних м'язів охоплює різні методики, спрямовані на зняття больового синдрому, поліпшення рухливості нижньої щелепи і нормалізацію функції жувальних м'язів.

Одним з основних методів консервативного лікування є фізіотерапія і масаж жувальних м'язів. Для зняття спазму м'язів застосовують теплові процедури - грілки, соллюкс, ультразвук. Електроімпульсна терапія та електрофорез із новокаїном чинять знеболювальну та розслаблювальну дію. Масаж дає змогу відновити кровообіг у стомлених м'язах і зняти їхню напругу.

Також призначають міорелаксанти і знеболювальні препарати - мідокалм, сирдалуд, ібупрофен, диклофенак тощо. Вони допомагають купірувати біль, зменшити спазм м'язів і полегшити рухи нижньої щелепи.

Важливим компонентом лікування є корекція прикусу за допомогою капи. Виправлення оклюзії зубних рядів призводить до рівномірного розподілу навантаження на жувальні м'язи та запобігає їхній перевтомі.

Хірургічне лікування

У випадках, коли консервативні методи лікування не приносять полегшення, може знадобитися хірургічне втручання.

Одним із найпоширеніших хірургічних методів лікування є артроцентез і артроскопія скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Ці маніпуляції дають змогу усунути запалення в суглобі, зруйнувати спайки, видалити синовіальну рідину і ввести лікарські препарати безпосередньо в суглоб.

Іншим ефективним хірургічним методом у разі стомлюваності жувальних м'язів є корекція прикусу та елімінація (усунення) контактів між зубами-антагоністами, які можуть призводити до надмірного навантаження на м'язи. Це допомагає відновити правильне співвідношення зубних рядів і розвантажити жувальні м'язи.

За необхідності також може проводитися артропластика СНЩС або навіть повне ендопротезування суглоба. Однак такі операції застосовуються досить рідко і тільки в складних випадках.

Психотерапія та методи релаксації

Одним із важливих методів лікування стомлюваності жувальних м'язів є психотерапія і техніки релаксації. Це пов'язано з тим, що стрес і тривога часто лежать в основі проблем із жувальними м'язами.

Когнітивно-поведінкова терапія допомагає пацієнтам усвідомити і змінити думки та поведінку, які посилюють напруження жувальних м'язів. З її допомогою людина вчиться розслаблятися, краще справлятися зі стресом і тривогою.

Методи м'язової релаксації, як-от прогресивна м'язова релаксація за Джекобсоном, допомагають розслабити жувальні м'язи, зняти напругу і біль.

Регулярна медитація знижує рівень стресу і тривоги, що благотворно позначається на стані жувальних м'язів. Медитативні техніки допомагають навчитися контролювати м'язову напругу.

Таким чином, психотерапевтичні методи мають стати невід'ємною частиною комплексного лікування стомлюваності жувальних м'язів.

Профілактика стомлюваності жувальних м'язів

Існує кілька способів профілактики стомлюваності жувальних м'язів:

Контроль стресу і тривоги

Постійна напруга і стрес можуть призводити до неусвідомленого стиснення щелеп. Рекомендується використовувати різні методи для зниження стресу і тривоги, такі як медитація, дихальні вправи, йога, масаж та інші. Це допоможе розслабити жувальні м'язи.

Правильний прикус

Неправильний прикус або проблеми із зубами можуть спричиняти додаткове навантаження на жувальні м'язи. Регулярне відвідування стоматолога та ортодонта, виправлення прикусу за допомогою брекетів або інших апаратів допоможуть уникнути надмірного напруження жувальних м'язів.

Уникнення надмірних навантажень на щелепу

Слід уникати звичок, які перевантажують жувальні м'язи, таких як постійне жування жувальної гумки, кусання нігтів, опора підборіддя на руку. Також рекомендується контролювати тривалість розмов по телефону, притискаючи його плечем до вуха.

Дотримуючись цих нескладних рекомендацій, можна уникнути перенапруження жувальних м'язів і запобігти розвитку їхньої хронічної стомлюваності.

Висновки

Стомлюваність жувальних м'язів - поширена проблема, яка може бути спричинена багатьма факторами, включно зі стресом, неправильним прикусом і скрипом зубами. Вона проявляється болем і скутістю щелепи, утрудненим відкриванням рота. Якщо не лікувати, це може призвести до посилення симптомів, порушення прикусу і пошкодження зубів.

Діагностика включає огляд щелепи, пальпацію м'язів і візуалізацію. Для лікування використовують фізіотерапію, корекцію прикусу, релаксацію, ліки. Важливо не запускати проблему і своєчасно звертатися до лікаря за перших симптомів. Профілактика полягає в зниженні стресу, правильному харчуванні, відмові від шкідливих звичок. Тоді можна уникнути багатьох ускладнень і поліпшити якість життя.